Дружина відомого у Тернополі волонтера та учасника АТО використовує власну дитину для заробляння грошей

Сергій Чайковський: «Дружина використовує недугу нашого сина для заробляння грошей»

Прохання допомогти коштами на лікування дітей зустрічаємо сьогодні на кожному кроці. На жаль, вартість медикаментів або медичної допомоги за кордоном вартує в тисячі раз більше, аніж заробітки пересічних українців. Однак нерідко буває так, що чужу недугу та людську доброту шахраї використовують для власного збагачення… 

Прикрий випадок трапився у моїй родині. Більше року тому занедужав мій синочок Максим. Оскільки я з дружиною розлучені, тож більше часу дитина перебувала з мамою і саме вона зайнялася лікуванням хлопчика. Щоб з’ясувати, що трапилося з малям, почали відвідувати лікарів, проходити різноманітні обстеження. Тоді ж Діана Чайковська (моя колишня дружина) вперше звернулася до журналістів.

– Дуже прошу допомогти нам врятувати життя синові, – йдеться у зверненні жінки, яке передрукувало ряд тернопільських сайтів. – Сама зробила все, що могла і на це витратила всі заощаджені кошти. Ще півроку тому напади у Максимка були раз на кілька місяців. Щодня ситуація погіршується, і тепер напади трапляються мало не щодня. 

Лікарі кажуть, що кожен наступний напад «добиває» сина і погіршує його стан, – розповіла мама. – Мені нестерпно про це думати і говорити, але кожен напад може стати летальним»

Діана оприлюднила свій номер картки і слізно просила небайдужих людей про допомогу:

.https://te.20minut.ua/dopomoga/4-richnomu-maksimkovi-chaykovskomu-ne-vizhiti-bez-vashoyi-dopomogi-10606006.html

Щоправда жодних конкретних звітів коштів на її сторінці ви не побачите. Лише перепости історій хворих дітей, розповіді про стан Максимчика і прохання допомогти грошима.  На що є час і гроші в мами тяжко хворої дитини. Варто зазначити, що жінка займається бізнесом і має стабільні і регулярні доходи. 

Причину виникнення судом Максима і погіршення його стану намагалися діагностувати не лише у Тернополі, а й у Києві, Польщі та Одесі. Оскільки стосунки між нами  напружені, то мені не вдавалося часто бачитися з сином.

– Діана мене переконувала, що наші зустрічі емоційно травмують Максимчика,

 – Однак мені вдалося поїхати з дружиною на обстеження сина, в Варшаву а потім Київ і Суми ,то ж це дало можливість хоча б трохи дізнатися від лікарів про його стан.

Те, що я побачив  стало для мене  справжнім шоком. Насамперед, у Максима не було практично жодної тривалої госпіталізації у Тернопільську обласну дитячу клінічну лікарню, (фото додається), тож детально  обстежити дитину у тернопільських медиків не було можливості. Згідно інформації «Центру експреної допомоги та медицини катастроф» мама 21 раз викликала швидку.( фото додається)

 – Після наданої допомоги медиків, вона або відмовлялася від госпіталізації, або лягала в лікарню на 1-2 дні і знову ж таки писала відмову від лікування і поверталася додому.

– Сьогодні я маю всі документи, які підтверджують ці факти. Медики просто розводять руками – як ми могли провести всі необхідні обстеження дитині або ж надати їй допомогу. Якщо мама навіть з катетером забирала Максима з палати. З іншого боку шокують діагнози, які моя дружина казала лікарям швидкою. Це і аутизм, і ДЦП, і ларинготрахеїт, і отит. Однак практично щоразу відмовлялася від госпіталізаці. Невже, вона вважає, що може допомогти дитині краще, аніж медики?

Згодом ми  разом повезли Максима на обстеження в Польщу. Там він здав всі необхідні аналізи.

– Я написав довіреність на ім’я тернополянки яка працює у Варшаві і домовилися, що вона забере результати.

– Діана лише через сім (!) місяців забрала результати аналізів, на які вона так активно збирала гроші. Також у Польщі ми помітили в Максима затвердіння сірки у вусі. Звернулися до медиків, а ті поставили йому у вухо бинт з ліками, щоб не почалося запалення.

– Я був шокований, коли дізнався, що Діана не витягнула цей бинт протягом півтора місяця і він практично вріс у вухо.- Вже під час лікування в Одесі це помітили медики і направили Максима до лора. 

Найбільше, про що хвилюся як батько, це протисудомні препарати, якими нібито «лікують» Максима.

– Під час перебування в Одесі лікар Олександра Галаніна відмінила їх і було помітно покращення стану дитини. – Також про це свідчить запис в мами Максима в соціальних мережах. У своєму зовсім юному віці Максим вже настільки «нашпигований» хімією, що пані Олександра нам радила очищувати його організм від ліків, турбуватися про його харчування, більше гуляти з ним і тоді всі ці симптоми поступово зникнуть. Однак мама мого сина думає інакше. Вона не лише не дозволяє мені бачитися із сином. А й продовжує йому давати протисудомні препарати. І далі збирає кошти… 

Ще мене шокують публікації у ЗМІ, в яких мама розповідає, що дитині залишилося жити 2 роки і то в страшних муках, хоча, за її словами, не знає досі діагнозу сина. Однак вона навіть не ходить з дитиною на прогулянку. Завичай, з малюком гуляє няня, посадивши його у візок. Натомість Максиму дуже потрібна рухова активність, адже м’язи атрофуються. Але кого це хвилює у візку дитя вигладяє жалібніше.

Сьогодні Діана Чайковська отримала через суд дозвіл на виїзд сина за кордон. Вона вирішила везти Максима на обстеження в Туреччину. Я же планував їхати разом з ними, щоб особисто поспілкуватися з лікарями і підтримати свою дитину. Однак жінка вирішила поїхати зі своєю мамою за рахунок благодійників. Також вона знехтувала всіма пересторогами щоо шкоди перельоту для дитини.

– Найбільша моя мрія, щоб Максимчик був здоровий, щоб він знову усміхався і радів життю, – чоловік. – Я до останнього не вірив, що мама може хотіти зла своїй дитині. Але факти, які я зібрав, це підтверджують. Хочу звернутися до усіх, хто вже прочитав про нашу істрію у ЗМІ, Максимчику не потрібні кошти, йому потрібна увага і любов, віра в те, що він буде здоровий. І його мама і я заробляємо досить, щоб забезпечити його всім необхідним. Не можна перетворювати дитячу недугу на бізнес. Тому що тоді нікому не  потрібна здорова дитина. Це підозрювали ще лікарі в Одесі. Сьогодні ж я у цьому не сумніваюся і буду робити все, щоб врятувати сина від такої материнської «любові».

 

Автор : Сергій Чайковський (батько Максима)