Громадський інформаційний портал
З огляду на те свавілля, що робиться у Тернополі .відомий у місті журналіст Сергій Сінкевич на своїй сторінці у facebook написав: “Свідомо не поставив у заголовку знак запитання. Бо маю намір не запитувати, а відповісти… Ця ситуація, аби викласти її досконально, потребує цитування багатьох канцелярських, бюрократичних документів і параграфів. І щоб не ускладнювати сприйняття суті – розповім по-простому, як жартома кажуть тернополяни – “на хлопський розум”. Одначе, насамперед адресую публікацію виключно людям думаючим…
Отже, ще у 90-их роках у парку Шевченка з’явився невеличкий бар “Назарія”, який збудував підприємець Мирон Кобильник. Згодом бізнес у Мирона занепав, і бар отримав нових власників. Вони суттєво змінили зовнішній вигляд “Назарії” і розширились літнім майданчиком. Але комерційного успіху не мали – відвідувачі більше ходили у “Шинок” і “Максим”. І от, у серпні 2018-го, фірма “Акватер” отримала від влади Тернополя містобудівні умови на реконструкцію існуючого бару. Згідно цих умов – на місці “Назарії” – мала вирости багатоповерхова будівля спортивно-оздоровчого комплексу. Це неабияк обурило багатьох тернополян, які були проти забудови центрального парку, і у ЗМІ та соцмережах здійнявся гучний скандал… Я теж тоді критично висловлювався з цього приводу. І головним аргументом масового невдоволення було те, що велика новобудова перетворить парк на проїжджу частину і стоянку для автомобілів відвідувачів. Та й, зрештою, стаття 89 Водного Кодексу України взагалі забороняє таке будівництво у прибережно-захисних смугах… І після “хвилі обурення” у 2018-ому – зведення комплексу так і не розпочалось… Чому? Може, забудовники злякались народного протесту? Може, не мали тоді достатнього фінансового ресурсу? Не думаю… Тоді радше “спрацював” банальний політичний розрахунок – “Акватер” вирішив пригасити роздмухування скандалу з огляду на місцеві вибори – 2020. Ви запитаєте – ” а який стосунок “Акватер” має до політики?” Зараз зрозумієте. За публічною інформацією від “Ю-контрол” – у 2013-ому до керівного складу ТОВ”Акватер” входила Олена Надал – дружина міського голови Сергія Віталійовича Надала (СВ), а у 2018-ому у верхівці “Акватеру” перебував Ярослав Гладкий – син Михайла Гладкого, колишнього депутата міськради, голови земельної комісії і партійно-свободівського соратника СВ… Так потрібен був Сергію Надалу і партії “Свобода” скандал перед черговим балотуванням на посаду мера? Звичайно і категорично – не був потрібен. Тому, ймовірно, тимчасово і “гальманули” будівництво…
Але зараз, у 2021-ому – вже після успішних виборів – “Назарію” і літній майданчик розібрали і готуються будувати. Трохи смішно, але символічно – інформаційну табличку з відомостями паспорта об’єкту встановили не на центральній алеї (як мало би бути), а в закутку – “обличчям” до пологового будинку. Типу сховали… Щоб очі не муляла… Хоча пікантну правду не сховаєш – містобудівні умови №172 були видані “Акватеру” 27-го серпня 2018-го, а таблиця повідомляє, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий вже (увага!) 31-го серпня 2018-го… Всього три дні, просто фантастичний темп! Хоча між “містобудівними” і “дозволом” – ще є серйозний етап технічних умов, експертизи і виготовлення проекту, який у “звичайних забудовників” займає часом і пів року… І тепер скажіть – чи зміг би простий, не “блатний” тернопільський підприємець, навіть якби він купив стару “Назарію”, так легко і швидко отримати можливість збудувати у головному парку міста багатоповерховий об’єкт загальною площею 6 972 кв.м.? Та не зміг би. Хіба за умови, що “повівся” б на запропоновану “ціну питання”…
Сподіваюсь, ви отримали відповідь на запитання – “кому у Тернополі жити добре?””
