Громадський інформаційний портал
Розслідування системної кругової поруки від районного до обласного рівня у справі “активіста” Романа Довбенка.
Журналістське розслідування на основі документів, аудіозаписів і офіційної кореспонденції, що розкриває механізми функціонування корупційної мережі на Тернопільщині.
Коли особисте стає професійним: новий епізод справи
Нагадаємо читачам попередні серії( 32 000 дол. із студента, Жертва під підозрою ,Допити телефоном ): історія розпочалася з ДТП за участю автомобіля матері бучацького “активіста” Романа Довбенка, який він нелегально здав в оренду, та фіктивної розписки на $23,500. За власним визнанням Довбенка на аудіозаписі, жодних коштів потерпілому не передавалося.
Наше подальше розслідування розкрило нові деталі того, як функціонує система захисту “недоторканних”.
Подвійні стандарти: хронологія диспропорцій
Звернення потерпілого (відсутність реакції):
– 07.04.2025 → СБУ: відповідь не надана протягом 50+ днів
– 05.05.2025 → ГУНП та прокуратура: реакція відсутня
– 12.05.2025 → скарги на бездіяльність: реагування відсутнє
Звернення Довбенка (оперативне реагування):
– 06.05.2025, ранок → заява про “неправдиве повідомлення”
– 06.05.2025, день → внесення до ЄРДР №12025211130000099
– 06.05.2025, вечір → начальник слідчого відділу Галина Піддубна телефонує потерпілому.
За заявою Довбенка одразу почав працювати слідчий відділ з безпосереднім залученням Галини Піддубної, тоді як звернення потерпілого було направлене до дізнання — підрозділу нижчого рівня.
Різниця у швидкості реагування становить умовно нескінченну величину на користь Довбенка.
19 травня 2025 року суддя Тхорик (справа №595/705/25) винесла ухвалу про зобов’язання поліції виконувати свої прямі обов’язки.
Централізація контролю:
Сергій Зюбаненко, начальник ГУНП Тернопільської області, демонструє сталу практику перенаправлення всіх скарг щодо Довбенка назад до Бучацького райвідділу. За неофіційною інформацією від співробітників поліції, існують усні вказівки про “особливий статус” цієї особи.
Юрій Кунька, начальник Бучацького райвідділу поліції, демонструє вибіркову ефективність: протягом 50+ днів ігнорує заяви про мільйонне шахрайство, проте миттєво реагує на звернення самого Романа Довбенка.
Конфлікт інтересів у розслідуванні:
Ключова проблема: Віта Меньків, начальник сектору дізнання, взяла у свої руки справу проти Довбенка, попри те, що за КПК України шахрайство на суму $23,500 (ч. 4 ст. 190 КК) є тяжким злочином, підслідним виключно слідчому, а не дізнавачу, що прямо суперечить ч. 1 ст. 38 КПК України.
Водночас Меньків перебуває в особистих стосунках з Юрієм Делявським — начальником Бучацького районного сектору ДМС, який є близьким другом Романа Довбенка.
Додатковий конфлікт інтересів: нинішній співмешканець Меньків Андрій Турчак у листопаді 2020 року скоїв ДТП у стані алкогольного сп’яніння, внаслідок якої постраждали четверо осіб. Втім, завдяки цілеспрямованому “підчищенню” матеріалів справи та втручанню з боку співробітників дізнання, Турчак уник будь-якої відповідальності. Згодом він був працевлаштований як лісник, імовірно — в обмін на лояльність або “послугу” впливовим особам з кола Романа Довбенка.
За даними журналістського розслідування, Делявський і Довбенко мають розподіл функцій: Делявський причетний до “кришування” незаконного вивозу деревини, а Довбенко за його дорученням переслідує незручних людей та забезпечує інформаційний захист бізнес-партнера. Паралельно з іншою діяльністю, Роман Довбенко здійснює нелегальну оренду транспортних засобів, які були придбані за кошти Юрія Делявського, проте зареєстровані на родичів та близьких самого Довбенка. Вказані транспортні засоби використовуються ним у приватних цілях, зокрема й у комерційній діяльності. Така схема прикриває реальні джерела фінансування та дозволяє уникати відповідальності за порушення законодавства.
За наявною інформацією, під час воєнного стану та в період рейдів з боку заїжджих територіальних центрів комплектування (ТЦК), Довбенко неодноразово переховувався у робочому кабінеті Юрія Делявського.
Примітно, що ще донедавна Довбенко займався роздрібною торгівлею жіночої спідньої білизни, а нині позиціонує себе як «громадський активіст», користуючись набутим ресурсом, прикриттям та сумнівними методами впливу на опонентів.
Ключове питання: чи може Віта Меньків — дізнавачка, яка перебуває у близьких стосунках з людьми з оточення Романа Довбенка — проводити об’єктивне розслідування проти нього? Очевидно, що ні. Але, як показує практика, на Тернопільщині результат буде однаковим, до кого б не потрапила справа: конфлікти інтересів, покривання «своїх» і повна зневага до стандартів слідства. Тут це не порушення — це норма.
Складається враження, що особисті зв’язки, а не закон, визначають кадрову та процесуальну політику місцевого відділу поліції. В атмосфері кумівства та особистих інтересів інституція втрачає свою функціональність щодо об’єктивного розслідування правопорушень.
Судова система: персональні преференції
Голова Бучацького районного суду Роман Содомора неодноразово зустрічався з Романом Довбенком у неформальній обстановці. Їх бачили разом на заправці OKKO в Бучачі та в бар-кафе «Стрипа», де їм часто складав компанію Юрій Делявський . За свідченнями місцевих жителів, активіст та суддя проводять спільний дозвілля у відпочинковій зоні ДНЗ “Бучацьке ПТУ”, яким керує Володимир Бугаєнко. Содомора — єдиний суддя у Бучацькому районному суді, до якого Довбенко звертається зі своїми «проблемними» справами. Тих суддів, які не йдуть із ним на контакт або відмовляються від неформальних домовленостей, він відкрито критикує та намагається дискредитувати.
На п’ятому поверсі того ж ПТУ проживає Іван Айзенбарт — відеомонтажник та оператор, який тісно співпрацює з Довбенком. За наявною інформацією, Айзенбарт не лише здійснює монтаж відеоматеріалів, але й супроводжує Довбенка під час зйомок на замовлення. Вказані відеоматеріали згодом використовуються для шантажу опонентів, продажу компрометуючих матеріалів або їх публікації з метою дискредитації у разі відмови від виконання вимог Довбенка.
Прокуратура: формальне реагування
Олександр Божко (прокурор Тернопільської області, з команди екс-генпрокурора Венедіктової) підтримує особливі відносини з Довбенком. Марина Чудопалова (начальник управління обласної прокуратури) 13 травня 2025 року переадресувала скаргу потерпілого назад до тих самих органів, на бездіяльність яких той скаржився. Таким чином, Зюбаненко отримав доручення перевірити власні дії, а Кунька — власне ведення справи. Скаргу також було передано до Департаменту внутрішньої безпеки поліції, співробітники якого, за наявною неофіційною інформацією, раніше відпочивали на птахофермі та в угіддях Романа Меленюка (ТОВ “Лемківська ФАУНА”) неподалік від Монастириська. Ця локація слугувала місцем неформальних зустрічей Довбенка, представників прокуратури, місцевих депутатів, Делявського та правоохоронців.
Розставляння сил:
Обласний рівень: Божко — загальне кураторство , Зюбаненко — перенаправлення скарг до підлеглих, Чудопалова — формальні процедури без суті.
Районний рівень: Кунька — вибіркове виконання обов’язків, Меньків — розслідування при конфлікті інтересів, Піддубна та Король — оперативне забезпечення.
За понад десять років жодна справа проти Довбенка не завершилася засудженням.
При десятках офіційних звернень це статистично неможливо без системного втручання у процес правосуддя.
Кримінальне провадження №12025216130000081 було відкрито лише на підставі ухвали суду від 19.05.2025. Хоч, його реєстрація в ЄРДР відбулася аж 27.05.2025. Проте навіть після цього орган досудового розслідування свідомо не повідомив заявника про відкриття провадження, не надав витягу з ЄРДР і не визнав потерпілим особу, яка беззаперечно має такий статус за змістом заяви.
Сем’янків Віталій Іванович — заявник та фактичний потерпілий у даному провадженні — дізнався про внесення справи до ЄРДР лише 2 червня 2025 року під час особистого звернення до поліції. Лише цього ж дня йому вперше було надано витяг з ЄРДР, однак досі його не визнано потерпілим.
Ситуація, коли одна особа має непропорційний вплив на всі ключові гілки місцевої влади — поліцію, прокуратуру та суд — вказує на глибоку системну кризу правопорядку у Бучачі.
Якщо в райцентрі з 12 тисячами жителів спостерігається така деградація правових інститутів, це ставить питання про масштаби подібних явищ у більших адміністративних центрах.
Важливо розуміти: Довбенко — це не виняток, а лише один із численних прикладів того, як влаштована кругова порука на Тернопільщині. Довбенко — це не персонаж із винятковою долею. Це — модель. У кожному районі, в кожній раді, на кожному рівні влади знайдеться свій Довбенко — з друзями в поліції, знайомими в прокуратурі та суддею для «своїх» справ.
Тому й немає вироків. Тому й не працює закон. Бо «Довбенки» вже не біля влади — вони і є владою.
І кожен із них — «маленький Довбенко» з великою зоною впливу.
Продовження слідує…
