Обшуки в Держгеокадастрі
Як раніше повідомляли тернопільські ЗМІ, 16 вересня правоохоронці завітали з обшуками до начальника Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області Івана Кузя — подія, яка викликала значний резонанс у регіоні. Але мало кого здивувала.
Адже ім’я Кузя давно звучить у контексті земельних афер, а його «команда» відома не лише на Тернопільщині.
Земля для своїх
За даними слідства, йдеться про незаконне виділення 18 ділянок по 2 га. Схема стара, але дієва:
• ділянки оформлювалися на підставних осіб, у тому числі на тих, хто перебував за кордоном і навіть не знав, що став «щасливим власником»;
• через нотаріуса землі «дарувалися» довіреній особі — Оксані Токарик, власниці фірми «Земельні справи» (раніше оформленої на дружину Кузя);
• після цього гектари переходили в оренду аграрію Петру Гадзу — бізнесмену, який відомий не лише врожаями, а й «підгодівлею» місцевої поліції, чиновників та ручних «активістів».
Документи з часовими парадоксами
Окрема «перлина» — ділянка з кадастровим номером 6123486200:04:001:0573. У державному акті — дата 2 січня 1994 року (неділя, коли органи не працювали), а назва населеного пункту «Великі Млинівці» з’явилася лише після “декомунізації” у 2015 році.
Помилки настільки очевидні, що це виглядає майже як насмішка. Але саме на таких документах роками будувалися схеми.
Політичні куратори: Люшняк і Щиголь
Кузь — не сам по собі. Його ім’я тісно пов’язане з нардепом Миколою Люшняком ( Тут «Довіра»), який давно «погруз» у земельних схемах ( Тут) Бучаччини та Монастирищини. Саме через його політичну «орбіту» десятки гектарів землі опинилися в руках «своїх людей».
Поруч із ним — Олег Щиголь, депутат облради. Його історія ще багатогранніша. Будучи до грудня 2020 року директором Бучацької районної лікарні, він підписував сумнівні довідки про тілесні ушкодження для місцевого «ручного активіста». На їх підставі поліція відкривала кримінальні справи проти незручних для місцевих кланів. У редакції в розпорядженні є скріни цих документів, що наочно демонструють, як працювала схема фабрикації справ (скріни у кінці тексту).
У березні 2024 року співробітники СБУ та НАБУ затримали Щиголя на гарячому під час отримання хабаря. За даними слідства, він вимагав у військовослужбовця «відкат» із матеріальної допомоги на лікування.
Проти нього відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України, що передбачає до 10 років позбавлення волі. Втім, в українських реаліях такі гучні затримання частіше перетворюються на піар-акції правоохоронців, ніж на реальне покарання: зазвичай підозрювані домовляються зі слідством і відбуваються штрафами чи умовними вироками. Реальні строки можливі лише тоді, коли справа має політичне замовлення.
Таким чином, Щиголь виявився ключовим «зв’язуючим елементом»: медицина, політика, корупція — усе в одній особі.
Декларація Кузя: офіційна скромність
У декларації Івана Кузя за 2024 рік усе виглядає пристойно:
• будинок у Золотому Потоці на 200 кв. м;
• кілька ділянок у різних селах;
• у дружини — дача та Toyota RAV4 «у користуванні»;
• «зелений тариф» — понад 300 тис. грн річного доходу;
• готівка — 10 тис. доларів.
На папері — скромний чиновник. У реальності — розпорядник схем, у яких обертаються десятки гектарів.
Іронія моменту
Вся ця інформація — не новина. Про схеми говорили роками, журналісти й активісти викладали факти у публічний простір. Але лише зараз, у 2025 році, слідчі раптом «прозріли».
Чи буде результат? Обшуки є. Заголовки в ЗМІ є. А от вироки — питання риторичне. Бо система, яка роками працювала за принципом «земля для своїх», навряд чи сама себе зруйнує.
Історія Кузя, Люшняка, Щиголя та Гадза — це не просто локальна афера. Це зріз усієї корупційної моделі:
• земля як ресурс для дерибану;
• політика як гарантія прикриття;
• медицина як інструмент для фабрикації справ;
• хабарництво як щоденна практика.
Обшуки — лише верхівка айсберга. А головне питання залишається незмінним: чи зможе держава цього разу довести справу до кінця — чи обшуки вкотре залишаться лише гучними заголовками?. Як це вже не раз було на Тернопільщині.