Схема дерибану. Реконструкція зупинок у Тернополі.

 У Тернопільській міській раді створили цілу схему, за якою під соусом реконструкції зупинок громадського транспорту дерибаниться земля, а бюджет від подібних оборудок практично нічого не отримує.

 Тернопільська міська рада  протягом 2012-2014 років з барського плеча віддала відділу технічного нагляду ( Вітику Олегу Ярославовичу)  без земельного аукціону , як комунальній установі, 34(!) земельні ділянки під зупинками громадського транспорту. А відділ практично одразу передав ці ділянки в суборенду.  Усе відбувалося не прозоро. Згідно з законом, право оренди (чи продажу) земельних ділянок має набуватися через земельний аукціон. Відповідно є стартова ціна орендної плати (три відсотки від нормативно-грошової оцінки), а хто хоче взяти в оренду ту чи іншу земельну ділянку, той пропонує свою орендну плату, більшу від початкової. У Тернополі цього не відбувається,місто втратило можливість поповнити казну. Більше того, приймаючи відповідні рішення, тернопільські депутати одразу передбачили можливість передачі цих ділянок під найм або в суборенду. Це було зроблено не випадково, щоб по кілька разів не виносити питання про суборенду на сесію, щоб громадські  активісти не спричиняли зайвий шум.

 Земельні ділянки відділу технагляду передавалися для будівництва та реконструкції існуючих зупинок громадського транспорту з об’єктами торгово-побутового призначення. І хоча рішення сесій звучало саме так, в земельний кадастр та в реєстр речових прав на нерухоме майно ці ділянки внесено з іншим цільовим призначенням, а саме «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». І тільки 5 з 34 внесено з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту з об’єктами торгово-побутового призначення». А це означає, що по більшості об’єктів ніщо не заважає суборендарям жодної зупинки не облаштовувати, а будувати магазинчики чи генделики.

Як виявилося, по деяких зупинках суборендарі виготовляли паспорт прив’язки. Тобто мала зводитися тимчасова споруда, здебільшого з легких металевих конструкцій, яку можна було б перенести не пошкоджуючи земельного покрову. Насправді ж заливався фундамент, відповідно здійснювалось капітальне будівництво без єдиного на це дозвільного документа..Як приклад, це зведення гр. Романишином Р. І., капітальної споруди по вул.С.Крушельницькій та оформлено паспорт прив’язки тимчасової споруди.  Навіщо щось оформляти, коли можна “порішати” із  міським головою. Адже у Тернополі контроль за встановленням тимчасових споруд відповідно до вимог паспорта  прив’язки взагалі відсутній, перевірки саботуються  посадовими особами ТМР, прокуратури та поліції, всі в темі та долі.

А збудувавши нерухоме майно, можна отримати на нього право власності, а потім викупити земельну ділянку не на аукціоні, а за експертною оцінкою, яка зазвичай на багато разів менша від нормативно-грошової. Окрім того, якщо мають місце рішення по зупинках громадського транспорту, то за класифікатором їх мали б назвати землями транспорту або електротранспорту, а в нашому випадку ділянки вивели з земель транспорту, користуючись тим, що не було оформлено відповідних документів. 

Вже нікого не дивує  те, що «компетентні» органи не бачать, що у відділу технагляду навіть у положенні немає такого виду діяльності, як надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Якщо вид діяльності не прописаний у статуті чи положенні, підприємства, організації та установи не мають права ним займатися. Отож відділ технагляду в особі пана Вітика передані міською радою земельні ділянки міг лише використовувати для своєї діяльності (у нашому випадку – для утримання зупинок, але аж ніяк не для передачі третім особам). Тому будь-які договори суборенди керівник цієї комунальної установи міської ради, основне завдання якої – наглядати за ремонтом доріг обласного центру, не мав права підписувати.

 Хто ж став щасливим суборендарем «наймодніших» земельних ділянок у Тернополі. Пролити світло на всіх осіб, звичайно, не вдасться, адже в Україні прийнято, щоб не «світитися», реєструвати договори в тому числі на далеких та близьких родичів, сусідів тощо. Однак певну тенденцію таки вдалося вималювати.

1. Земельну ділянку під зупинкою«Автовокзал», що на вул. Живова,передано в суборенду Вірі Андріївні Наноцькій, яка не зареєстрована як СПД-ФО. Але цікаво інше, пані Віра – це матір дружини тернопільського бізнесмена Юрія Романовича Пилипчука, Також виявилось, що 1 липня 2015 року по цій ділянці зареєстровано договір оренди між ТМР і відділом технічного нагляду, а вже за кілька днів, 7 липня, зареєстровано договір суборенди. Оперативно спрацювали…
2. Суборендарем земельної ділянки на вул. Бережанській, що біля церкви Святого Великомученика Пантелеймона Цілителя, є Галина Леонідівна Пилипчук. Пані Галина – дружина Юрія Пилипчука. Одночасно Галина Леонідівна є засновником обслуговуючих кооперативів «Громницького» (скандальна будова багатоповерхівки біля 9-ої школи), «Яреми, 14», «Сонячний-2015» (будівництво гаражів у парку Національного відродження біля 23-ої школи).
3. Земельна ділянка на Майдані Мистецтв(нині площа Героїв Євромайдану) віддана у суборенду тернопільському бізнесмену Юрію Пилипчуку. Що цікаво, там немає зупинки громадського транспорту (старожили пригадують, що вона була по сусідству ще десь у 70-х роках минулого століття). Тому не відомо, що цей поважний пан буде реконструювати. Зауважимо, що Пилипчук є співзасновником «Гаражного кооперативу «Автопромінь» (навколо якого був великий скандал), не менш скандальних обслуговуючих кооперативів «Громницького», «Яреми,14», «Сонячний-2015», а також охоронних фірм «Максима», «Максима-А”, «Максима-В», «Максима-К», «Максима-Т».
4. Ще одна проблемна зупинка «О. Польового», що на проспекті С. Бандери, 47, біля колишнього супермаркету «Київ». Сусіди тривалий час не дозволяли там проводити будь-які будівельні роботи, висадивши навіть рідкісні дерева. Колишній суборендар вирішив не ставати поперек мешканцям сусіднього будинку, тому розіграв договір оренди. Але знайшлися інші люди (Віталій Валерійович Черненко та Мирон Степанович Бігуняк
5. Також на повноцінний фундамент поставлено продуктовий магазин і аптеку на зупинці «Перша міська лікарня» (вул. Пирогова), хоча об’єкт мав розміщуватись згідно з паспортом прив’язки.Наступними кроками суборендарів мало б стати визнання за собою нерухомого майна (навіть через суд). А якщо є право власності на нерухоме майно, то без проблем за ним закріплюють земельну ділянку. Окрім того, в даному випадку мало місце відчуження землі у медичної установи.
6. Просто шедевром монументального мистецтва є реконструкція зупинки «Вул. Шептицького»(напроти «Півника»). Свого часу земельну ділянку під зупинкою виділили відділу технагляду. Але зовсім поруч під якийсь кіоск виділили землю в оренду панові Богдану Адамовичу Камінському. І той Богдан Адамович збудував цілий торговий центр «Будь ласка», який фактично поглинув зупинку і повністю закрив недобудовану обласну бібліотеку.  Свого часу заступник міського голови одіозний рішала-хабарник  мав таке ж прізвище, як наш герой-будівельник. Випадково? Не думаю…
7. Збудовано магазинчик, , на зупинці «вул. Леся Курбаса»(біля стадіону техколеджу). Земля під зупинкою передана Юлії Леонідівні Гуцул(дружина директора КП «Масив»).
8. Усього трішки більше місяця вирішувалось питання для Дмитра Васильовича Малика, який узяв землю в оренду на зупинці по вул. Микулинецькій. Сьогодні там розташовано магазин із продажу вінків та квітів.

І це, так вибірково перелічених декілька зупинок, щоб зрозуміти ,що у схемі  Надал-Вітик- реконструкція  випадкових людей не має. Всі свої.