Тернопільський “Аль Капоне” живе не за законом, а за своїми правилами

 

“Будівельний ринок  в Україні захоплений системою, яка живе не за законом, а за своїми правилами. Система складається з клану чиновників, які хочуть отримувати частку з кожного будівництва, і клану великих забудовників, які забезпечують цю частку, але вимагають обслуговувати їх інтереси”

«Будинок корупції» – так у Тернополі називають напівскляну будівлю на місці колишнього кафе «Назарія» у парку Шевченка, про що автор цих рядків дізнався від водія таксі під час однієї з поїздок містом. Народна характеристика справді виправдана, адже будівля «спортивно-оздоровчого комплексу», як її вперто називали Тернопільська міська рада та дотичні до неї медіа, обросла скандалами, судовими позовами та інтригами.

В 2019 році у розслідуванні «Реконструкція ресторану в тернопільському парку на 30 метрів висоти. Предмети торгу зацікавлених осіб» ми розповіли тернополянам, що за компанією-забудовником «Акватер» від початку історії з орендою земельних ділянок під колишнім кафе стояв один з найближчих до міського голови Тернополя Сергія Надала підприємців, уже покійний Михайло Гладкий. Саме меру та депутату-бізнесмену приписували аферу під назвою «реконструкція».

На обурення та заяви місцевих активістів Тернопільська міська рада тоді відповіла наступне:

 «Містобудівні умови та обмеження щодо даного спортивно-оздоровчого об’єкту були видані у 2018 році, а саме рішення приймалося на основі установленого Плану зонування території міста Тернополя.

Звертаємо увагу, що на даному місці не буде жодного будівництва багатоповерхівки, адже наявні документи передбачають реконструкцію об’єкту під спортивний комплекс. Окрім того, на цій ділянці не будуть розпочинатися жодні роботи без проведення відповідних громадських обговорень».

Як це часто буває, Тернопільська міська рада сказала напівправду – будівництва багатоповерхівки там не передбачалося, але й про реконструкцію під спортивний комплекс мова ніколи не йшла.

Як зазначалося у нашому журналістському розслідуванні «Справа про підробку документів та (не)арешт ділянок. Коли у парку Шевченка відкриється готель», на місці «Назарії» планується відкриття готелю мережі «Ribas Hotels Group». І станом на квітень 2024 року Politerno має достовірну інформацію, що у парку Шевченка таки буде п’ятизірковий готель з рестораном прем’єр-класу.

Щоправда власником готелю є не мер Тернополя Сергій Надал, як вважала наша редакція. Після розголосу й судової тяганини Сергій Віталійович, як вправний «господарник», вдало позбувся «токсичного» активу. Про те, хто ж є новим власником майбутнього готелю ми й розповімо нижче. 

«Темна конячка» або один з «гаманців» Коломойського

Отже, у згаданому вище минулорічному матеріалі ми писали наступне: «телефон ТОВ «Акватер» навіть після зміни власників співпадає з мобільним телефоном, який вказала при реєстрації фізичної особи – підприємця дружина міського голови Тернополя Олена Надал».

Саме цей факт рік назад сплутав нам усі карти і повів у хибному напрямку. З іншої сторони, наша провина незначна, адже тоді серед власників ТОВ «Акватер» справді ще значилася людина Сергія Надала і тому ми не приділили належної уваги іншим співвласникам. Ці люди були ноунеймами і жодної інформації про них тоді ми не знайшли. Тернопільські ЗМІ згадками про Степана Молотка та Анатолія Зуєва в контексті кафе «Цибулька» (нині «Depo Food Bar») та «Чікен Хат» додали нам упевненості і ми безоглядно пов’язали їх з Сергієм Надалом. Номер телефону пані Олени вдало лягав у контекст і, що цікаво, міська рада не стала спростовувати «слід» дружини мера у нашому матеріалі. Згодом ми зрозуміли чому.

На початку цього року редакції Politerno стало відомо, що, по-перше, як зазначалося вище, на місці «Назарії» справді буде готель з рестораном, але, по-друге, власником нової будівлі уже тривалий час є скандально відомий в Україні та поза її межами дніпропетровський олігарх Ігор Коломойський, а не Сергій Надал.

Один із політиків під час розмови зазначив приблизно наступне: “власником готелю у парку Шевченка є Богдан зі Збаража, який оперує грошима “Бєні”. Прізвища не знаю”.

Нібито міський голова Тернополя або продав будівлю, або ж віддав у межах певних взаєморозрахунків.

Спочатку ми не повірили джерелу, але, дослідивши питання, визнали його правоту.

Молоток Степан Богданович – саме цей таємний чоловік є ключем розгадки щодо справжніх власників майбутнього фешенебельного готелю в центрі Файного міста. А якщо бути ще точнішим, то ключем є навіть не він, а той, хто стоїть за ним.

Власнику «Depo Food Bar» Степану Молотку на сьогоднішній день належить уже 80,05% ТОВ «Акватер», в оренді у якої знаходяться ділянки під «будинком корупції».

Також йому та Анатолію Зуєву свого часу належало ТОВ «УК Експертиза», яка здійснювала експертний звіт проекту реконструкція будівлі кафе-бару «Назарія» під спортивно-оздоровчий комплекс. «Укрекспертиза» має філії в кожній області України і заробляє чималі кошти. Розмах дуже підозрілий, як для тернопільської фірми.

Але чим глибше ми аналізували реєстри відносно Степана Молотка, тим більше він нас дивував. Як з’ясувалося, таємничому власнику досить посереднього закладу харчування належать виробничі павільйони на вулиці Лук’яновича, 8 – приміщення 1, 1ш/1 та 1/ш2.

Ці приміщення – це робочі цехи відомого в області підприємства ТОВ «Західний контейнерний термінал». Земельну ділянку під ними Степан Молоток орендує у Тернопільської міської ради.

Західний контейнерний термінал – це заснований у 2017 році логістичний комплекс для виконання операцій, пов’язаних із контейнерними перевезеннями. Дохід за минулий рік – 4 123 645 000 грн, чистий прибуток – 328 986 000 грн.

Щоправда бенефіціарами цього підприємства, попри те, що ділянка під ним та приміщення записані на Степана Молотка, є Можук Володимир Федорович та Антонів Ольга Михайлівна. Але ці люди є номіналами, або ж рядовими управителями.

Справжнім власником «Західного контейнерного терміналу» представники бізнесу Тернополя та області, з якими ми спілкувалися, називають колишнього мешканця села Залужжя Збаразького району – Якимця Богдана Ярославовича 1981 року народження, або ж Ігоря Коломойського, чиї інтереси пан Богдан, власне, і представляє. І це не єдиний бізнес, за яким стоїть Богдан Ярославович.

Скажімо, компанія «Терпласт груп», яка спочатку виготовляла вироби з пластмаси, але згодом переключилася на виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення. Підприємство знаходиться на Микулинецькій, 46 і теж є власністю Богдана Якимця, яку він контролює через свого батька, колишнього депутата від партії регіонів у Збаразькій районній раді – Ярослава Якимця.

До речі, однією із засновників ТОВ «Терпласт груп» разом із Степаном Молотком, Анатолієм Зуєвим та скандально відомим Михайлом Харишем була дружина Богдана Якимця у громадянському шлюбі – Катерина Шляхова, донька знаних у Кременчуці виробників кондиторських виробів, які давно проживають у США.

ТОВ “Терпласт груп”

З тими ж Степаном Молотком та Анатолієм Зуєвим пані Катерина засновувала й ТОВ «Спейс Девелопмент». Судячи із супутникової карти, це ще один логістичний комплекс для вантажних автомобілів, який розміщується у Тернополі на об’їзній, хоча сама «товка» прописана у Львові.

ТОВ “Спайс девелопмент”

Значилася громадянська дружина Богдана Якимця й серед засновників ТОВ «Кей Сі Джі Груп», яка за кведом займається виробництвом верхнього одягу й базується у Тернополі на Текстильній, 4. З відкритих джерел бачимо, що зараз підприємство виготовляє тканини і, вірогідно, має відношення до «Текстерно».

Знову ж таки потрібно відмітити, що як «Західний контейнерний термінал», так і «Терпластгруп» зі «Спейс Девелопмент» земельні ділянки під своїми підприємствами орендують у Тернопільської міської ради.

Усі ці підприємства заходили в Тернопіль приблизно в один час, і, як згадувалося вище, за їхнім фактичним власником Богданом Якимцем стоять кошти лідера неформальної групи «Приват» Ігоря Коломойського.

Товариш Коломойського і кум Холодницького

У березні 2020 року, коли перемовини України та МВФ по прийняттю так званого «антиколомойського» законопроєкту вже вийшли на фінішну пряму, журналісти помітили підвищену активність в бізнес-центрі «Міленінум», де знаходиться офіс олігарха Ігоря Коломойського. Про це тоді писав «Бігус.Інфо», згадуючи попри Олександра Дубінського та юриста з оточення екснардепа Олександра Грановського «неформального помічника» керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького – Богдана Якимця.

«19 березня під бізнес-центром «Міленіум», окрім автомобіля Дубінського, журналісти зафіксували авто, записане на 65-річного Ярослава Якимця. Найвірогідніше, цією автівкою користується його син – Богдан Якимець, друг і «неформальний помічник» керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка в тому числі займається і справами «ПриватБанку», Назара Холодницького. За повідомленнями ЗМІ у 2018 році Якимець виступав посередником при передачі коштів, які нібито призначалися для Холодницького, у будинку Якимця правоохоронці навіть проводили обшук. Але довести «посередництво» так і не вдалося.

У коментарі Bihus.Info Холодницький підтвердив, що товаришував із Богданом Якимцем. Однак, зазначив, що не знає з яких причин авто Якимця могло знаходитися під офісом олігарха.

«Зв’язок» Якимця з офісом олігарха прослідковується ще з 2017 року, коли Богдан Якимець виписав довіреність на представлення інтересів на Андрія Богдана, ексочільника Офісу Президента і адвоката Ігоря Коломойського. Водночас, у коментарі журналістам Bihus.Info Ігор Коломойський зазначив, що не знайомий з Богданом Якимцем», – зазначали розслідувачі, оприлюднивши фото «кубіка» Якимця біля «Міленіуму».

Переносимося у 2018-ий:

«Департамент з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури проводить обшук у такого собі Богдана Якимця в рамках кримінального провадження за фактом вимагання 2 млн доларів у колишнього голови харківської податкової Станіслава Денисюка». Обшуки агентству УНН підтвердив керівник департаменту Володимир Гуцуляк.

ЗМІ вже тоді називали Якимця «неформальним помічником» голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. У цей самий час Богдан Ярославович значився помічником народного депутата-«свободівця» Михайла Головка.

Як раніше говорив генпрокурор Юрій Луценко, саме в рамках справи про вимагання хабара в Денисюка департамент Гуцуляка встановив пристрій прослуховування в кабінеті Холодницького, оскільки були зафіксовані контакти вимагача, «в тому числі з оточення керівництва САП». Також Луценко повідомив, що вимагачу під контролем силовиків була передана частина суми – 200 тисяч доларів. На сайті Генпрокуратури зазначали, що слідчі повідомили про підозру особам, причетним до заволодіння шахрайським шляхом 200 тис. доларів.

Йшлося про те, що після затримання в травні 2017 року Денисюка «зловмисники шляхом зловживання довірою раніше знайомих їм дітей затриманого, користуючись тим, що останні перебували в пригніченому стані, заволоділи їхніми грошовими коштами в розмірі 200 тис. доларів за нібито вирішення шахраями питання про уникнення їхнім батьком реальної міри покарання і конфіскації майна, не маючи на меті фактично здійснювати такі дії».

На підставі ухвали Печерського районного суду Києва було проведено обшуки за місцем роботи, реєстрації та проживання фігурантів і повідомлено їм про підозру за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) КК України.

Особистий «гаманець» Якимця

Насправді Богдан Якимець є не просто товаришем Холодницького – він є його кумом. Про це проговорився сам Холодницький в одному з інтерв’ю, згадуючи про «кума-підприємця, який живе під Вишневим». Власне Якимець там і мешкав до переїзду в Козин. Два будинки у с. Крюківщина неподалік Вишневого тепер записані на його батька – уже відомого нам пана Ярослава.

Дізнатися про коштовний маєток у Козині нам допоміг все той же Степан Молоток, адже саме на нього записана фешенебельна вілла та дві земельні ділянки під нею в елітному селищі по сусідству з найзаможнішими людьми України.

Сам Степан Богданович живе у досить скромному будинку в Тернополі та донедавна їздив на недорогій «Honda CR-V».

Судячи зі всього, номінальні власники майбутнього готелю у парку Шевченка Степан Молоток та Анатолій Зуєв є «гаманцями» Богдана Якимця. Скажімо на Молотка, окрім вілли в Козині, зареєстровано з десяток земельних ділянок у Яблуниці неподалік Буковелю. Поруч з «його» ділянками ще з десяток записано на Зуєва. Там, вірогідно, колись виросте готельний комплекс.

А ще Степану Богдановичу «належить» квартира у Києві в елітному житловому комплексі на Старонаводницькій, 4в, де ще одна квартира записана на батька Богдана Якимця – все того ж пана Ярослава.

Особисто Богдан Якимець «скромно» володіє лише двома квартирами в елітних ЖК у Києві: в Новопечерських Липках на Драгомирова та на Липківського в Солом’янському районі.

Ось елітні житлові комплекси, у яких знаходяться квартири Якимця:

Своєю чергою Анатолій Зуєв контролює мережу компаній, які займаються розведенням свійської птиці на Закарпатті та на Львівщині. Це масштабний бізнес і у ньому він явно номінал. Безпосередньо Зуєву належить франшиза мережі закладів швидкого харчування «Чікен Хат» і він є власником кафе по вул. Пирогова, 2а у Тернополі.

А ще на пана Анатолія записані квартири у Києві: на вул. Саперне поле, 12 у Французькому кварталі та у ЖК «Кловський» на Кловському узвозі, 7. Башта ЖК «Кловський» – це житлова частина «Карнегі Центру». У нас є підозра, що і ця коштовна нерухомість належить Богдану Якимцю.

Звідки «ростуть ноги»

Отже, як бачимо, починаючи з 2017 року, напередодні місцевих виборів 2020-го та вже після них в Тернопіль почав активно «запливати» капітал Ігоря Коломойського, який, звісно, сам цим процесом не керував, делегувавши його своєму новому повіреному – Богдану Якимцю.

За яких обставин Богдан Якимець став довіреною особою дніпропетровського олігарха – достеменно не відомо. За одними даними на це вплинуло його вдале кумівство з головою САП Назаром Холодницьким і «допомога» останнього у справі «Приватбанку».

Наш столичний співрозмовник стверджує, що навпаки, зв’язок Богдана Якимця із Ігорем Коломойським уже був міцним станом на час призначення Холодницького заступником прокурора анексованого Криму відразу після Майдану – у грудні 2014 року. Мовляв, дружба Богдана Ярославовича з олігархом як раз і повпливала на подальший злет помічника прокурора з Львівщини. А от саме знайомство Богдана Ярославовича з Ігорем Валерійовичем відбулося трохи раніше за участі нової родини Якимця – громадянської дружини Катерини та її батьків Олени та Юрія Шляхових.

Друга версія виглядає більш реалістичною, адже ще одне джерело Politerno, але уже в політичній тусовці Тернополя, запевнило нас, що під час місцевих виборів 2015 року таємний тернопільський бізнесмен «порішав» для Сергія Надала учать у програмі Савіка Шустера на телеканалі «1+1», який належить Коломойському. Тепер ми розуміємо, ким був той бізнесмен.

Історія справді схожа на правду, так як згодом навіть виникнув скандал через зняття програми Шустера з ефіру «плюсів», після чого одіозний олігрх для пояснення цього кроку звинуватив ведучого в оборудках за його спиною. Мовляв, Савік узяв по 50 тисяч доларів за участь в ток-шоу від двох мерів – Чернігова та Тернополя. Ігор Валерійович у своїй звичній манері звісно ж лукавив, щоб навмисно «насолити» відомому журналісту після гучного розриву. А от вказівку щодо піару мера Тернополя під час виборів з прицілом на подальшу співпрацю – справді міг дати. І у подальшому знову ж таки давав.

Це підтверджується виступами Сергія Надала на «1+1» у 2020 році напередодні чергових місцевих виборів. Тоді міський голова Тернополя приймав участь у найрейтинговішому ток-шоу «Право на владу» Наталії Мосейчук.

Ну а паралельно відбувалася підкилимна домовленість Сергія Віталійовича з групою Коломойського щодо співпраці на виборах партій ВО «Свобода» та «За майбутнє», про яку тоді ж писало наше видання. Згадували ми й про підкилимні домовленості «сірого кардинала» націоналістів Ігоря Кривецького з соратником Коломойського Ігорем Палицею.

Як зазначають наші джерела і як виглядає загальна картина сьогодні – Сергій Надал у 2020 році без проблем міг домовлятися з представниками групи «Приват» напряму, з огляду на вищезазначене «Пупс» у цій конструкції постає зайвою ланкою. Адже в цей самий час реалізовувалася таємна оборудка щодо будівлі у парку Шевченка і згаданий прихід «приватівських» грошей у Тернопіль.

Про те, що криється за продажем тернопільського «будинку корупції» та чому Сергій Надал вирішив передати власність у ньому людям Якимця-Коломойського – Далі буде..

Джерело: Politerno