Тернопільські нардепи підтримали Закон про репресивну мобілізацію

11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому проект закону про мобілізацію, повідомили народні депутати. За таке рішення проголосували 283 народні депутати з 226 необхідних.

На  попередньому розгляді поправок до закону були присутні лише 30 депутатів, багато з яких його не схвалили. Під час голосування щодо самого закону було набрано вже 283 голоси, що достатньо для його ухвалення. Згідно з листом Олександра Сирського, надісланим під час розгляду поправок, з остаточного варіанту законопроекту було виключено положення про демобілізацію.

Більшість депутатів від ЄС і “Батьківщини” утрималися від голосування щодо законопроекту.

Водночас два депутати від “Батьківщини” проголосували “ЗА“.

Два депутати від “Батьківщини” – Михайло Цимбалюк,  перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та прав ветеранів, і Вадим Івченко – підтримали законопроект № 10449 про мобілізацію.

На підтримку законопроекту виступили такі тернопільські депутати:

1. Людмила Марченко, яка допомагала чоловікам уникнути мобілізації в обмін на матеріальну винагороду.
2. Колишній активіст Автомайдану Ігор Василів – “Слуга Народу”
3. Микола Люшняк, замішаний у корупційних скандалах в аграрному секторі – “Довіра”
4. Андрій Богданець із ПАТ “Птахофабрика Тернопільська” – “Слуга Народу”.
5. Відповідальний за “Слугу Нороду” у Тернопільській області – Володимир Гевко
6. Фермер і свинар Іван Чайковський – “Замайбутнє”.
7. Актор Андрій Шараськів, відсутній – “Голос”
8. Заслужений юрист України, викладач Іван Калаур “Слуга Народу”.

Серед парламентаріїв лише  Гео Лерос проголосував проти такої військової мобілізації.

У парламенті не обговорювалося питання про неможливість утримання української території без вмотивованого і патріотичного населення. Також не обговорювалося питання про створення компетентної армії. Метою було не створення якісної та потужної армії, а силова мобілізація безвольних і недієздатних громадян.

 Репресивні методи мобілізації були створені для захисту  певних груп людей та їхніх дітей, а не для створення умов і стимулів для тих, хто  добровільно з’явиться в ТЦК  і буде намагатися професійно захищати Україну.

Усі ухвалені законопроекти зберігають позицію поділу українців на тих, хто змушений воювати, і тих, хто “потрібен режиму”. Окремо хочеться зазначити, що відтепер «потрібні режиму» люди  захищені законом від того, щоб іти захищати державу та свій добробут.

Які пропозиції були відхилені?

1. демобілізація
2. ротація
3. збільшення допомоги для подвоєння зарплати тих, хто перебуває безпосередньо на передовій, за рахунок скорочення бюджетних асигнувань на другорядні потреби ( ремонт доріг тощо)
4. одноразова грошова виплата у розмірі 10 000 доларів США для тих, хто добровільно підпише контракт зі збройними силами, щоб стати професійним військовим, для заохочення і мотивації
5. повне державне фінансування лікування та реабілітації поранених солдатів, незалежно від форми власності медичних закладів, до їхнього повного одужання.
6. харчування поранених солдатів має оплачуватися за стандартами НАТО, а не 39 грн.
7. надати можливість дітям одного із загиблих батьків здобувати вищу освіту за державний кошт
8. військова підготовка має бути спеціалізованою і тривати не менше шести місяців.

Відкинута вище пропозиція спонукати українців іти до армії здалася депутатам недоречною та неефективною. На їхню думку, обов’язок держави – не мотивувати своїх громадян на захист держави, а лише примушувати їх і притягати до відповідальності.