Громадський інформаційний портал
Друзі, вітаю!
У Тернополі, як і в багатьох інших містах, влада (у нашому випадку — міський голова Сергій Надал), що контролює великі фінансові потоки й не бажає їх втрачати після чергових виборів, вдається до різноманітних політтехнологічних тактик та стратегій.
Деякі з них доволі прості: безперервне вливання мільйонів гривень у піар (за рахунок бюджету міста) незалежно від виборчого періоду, компрометація та очорнення як чинних, так і потенційних опонентів, непрямий і прямий підкуп виборців, а також встановлення контролю над політичними суб’єктами.
Проте існує одна особливо витончена та небезпечна стратегія — формування й популяризація так званих штучних активістів-опозиціонерів.
Їхнє завдання під час виборів полягає в такому:
а) як мінімум — відтягнути на себе увагу та голоси виборців, налаштованих протестно щодо чинної влади;
б) як максимум — у потрібний момент виступити «незалежними» критиками реальних опозиційних політичних сил.
На останніх виборах ви, ймовірно, помічали подібну «групу народних активістів». Проте, на превеликий жаль для технологів мера, ця ініціатива не досягла мети — тернополяни досить швидко розпізнали їхню фейковість.
Із кожним виборчим періодом політтехнологи вдосконалюються: вони створюють правдоподібніші легенди для своїх «активістів», інвестуючи в них більше часу та фінансових ресурсів.
Я щиро бажаю, щоб у Тернополі було якомога більше громадян, які прагнуть змін та чесно борються з неефективною владою, зосередженою на власному збагаченні. Проте не хочу, аби тернополяни ставали жертвами маніпуляцій. Тому пропоную інструкцію:
Як виявити фальшивих активістів?
Якщо ви помічаєте нову, раніше невідому вам особу, яка претендує на роль публічного критика влади, спробуйте дати відповіді на такі запитання:
– Чи маєте ви з цією людиною спільних знайомих із хорошою репутацією та вашою довірою? Якщо так, то що вони про неї кажуть? Якщо ж ні — варто бути ще пильнішими.
– Якщо «активіст» не є молодим студентом, а має певний життєвий досвід, яка його історія громадської діяльності? Які були його позиції щодо резонансних питань міста впродовж останніх років?
– Яка особиста біографія цієї людини? Якщо вона навчалася у виші, працювала в колективах або мешкала в певному районі, але не залишила по собі доброї репутації, яку можна перевірити у свідків, була такою собі “невидимкою” — це привід насторожитися.
– Звідки ця особа отримує кошти на життя та активізм? Історія доходів може багато чого пояснити.
– Хто входить до її команди? Це особливо важливо. Адже навіть якщо ви не маєте прямих знайомих із самим «активістом», то серед членів його команди хтось точно матиме спільних знайомих із вами.
– Як влада реагує на критику цього «активіста»? Якщо вона не вмикає проти нього/неї свій арсенал очорнення, а, навпаки, частково прислухається до зауважень, це може бути свідомою технологією для формування в очах громадян образу «успішного діяча-переможця». Варто пам’ятати, що у Тернополі будь-які, навіть ранні потенційні загрози діючий мер, зазвичай, намагається інформаційно знищувати.
– Яка позиція цієї людини щодо Сергія Надала особисто? Так звані «ручні» або технічні активісти зазвичай критикують або дуже м’яко, або взагалі уникають критики міського голови, натомість зосереджуючись на абстрактній «міській раді» чи «владі».
Будьмо пильні!”
