Громадський інформаційний портал
Призначення Сергія Гаврилюка т.в.о. начальника Чортківського райуправління поліції викликало резонанс після допису журналіста Андрія Щесняка, який поставив просте запитання: хто реально впливає на кадрову політику поліції Тернопільщини? Але проблема не лише у самому призначенні. Проблема — у його бекграунді.
Тернопільський період: багато скандалів — мало результатів. Сергій Гаврилюк очолював міську поліцію Тернополя у період, коли: місто переживало серію земельних конфліктів (посилання ТУТ), громадські активісти виступали проти забудови зелених зон, закупівлі управління ЖКГ викликали питання через збіг даних підприємств, лунали заяви про можливі зловживання посадових осіб міської ради (посилання Тут)
З 2013 року було відкрито щонайменше 12 кримінальних проваджень щодо посадовців Тернопільської міської ради (за даними публічних повідомлень тих років). Більшість із них завершилися закриттям «за відсутністю складу злочину». Формально — порушень не встановлено. Фактично — суспільство так і не побачило жодної резонансної доведеної справи. І саме ця відсутність результату стала ключовим питанням до роботи міської поліції того періоду.
Конфлікт ролей: поліція у виконкомі Окремої уваги заслуговує факт, що керівник міської поліції одночасно був членом виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Тобто входив до органу, рішення якого потенційно могла перевіряти очолювана ним структура. Навіть якщо формально це відповідало нормам, з точки зору інституційної незалежності виникає питання: чи може правоохоронний орган бути максимально об’єктивним, коли його керівник перебуває у складі органу місцевого самоврядування?( посилання ТУТ)
Формальні перевірки та реакція на активістів
У попередніх публікаціях громадські діячі заявляли про: формальний характер перевірок щодо закупівель, відповіді поліції, що обмежувалися направленням запитів, відсутність глибоких процесуальних дій у справах, пов’язаних із міською владою, одночасне активне реагування на заяви проти громадських активістів( посилання ТУТ – ТУТ). Ці твердження є позицією критиків того часу. Однак вони роками формували суспільний фон недовіри до правоохоронної системи на рівні міста.
Публічні зв’язки та політичний контекст
У дописі журналіста Андрія Щесняка також згадується участь Гаврилюка у приватних заходах разом із представниками місцевої політичної та бізнес-еліти. Сам по собі факт участі у приватних подіях не є порушенням. Однак у контексті відсутності конфліктів між поліцією та міською владою це підсилює враження близькості правоохоронної системи до політичного середовища міста.
Новий рівень впливу
Після адміністративної реформи Чортківський район став значно більшим за повноваженнями і територією. Йдеться фактично про контроль над південною частиною області. Таким чином, людина, чия робота в обласному центрі залишила більше запитань, ніж гучних результатів, отримує ширші управлінські можливості. Це виглядає не як кадрова ротація, а як підвищення.
Головне питання
За роки керівництва Гаврилюка міською поліцією: чи були доведені до вироків справи щодо резонансних земельних рішень? Чи понесли відповідальність високопосадовці міської ради? Чи були встановлені системні порушення у закупівлях? Якщо відповідь — негативна, то суспільство має право ставити питання не лише до місцевої влади, а й до правоохоронної системи.
Система “своїх” чи стабільність?
Коли роками немає гучних антикорупційних проривів, коли поліція не вступає у відкриті конфлікти з владою, коли кримінальні провадження завершуються тишею — громадськість починає сумніватися в незалежності інституцій. І саме це сьогодні стало предметом публічної дискусії після допису Андрія Щесняка. Чи означає нове призначення початок іншого підходу до роботи? Чи це продовження моделі, яка влаштовує систему? Відповідь залежатиме не від посад, а від результатів. Бо довіра вимірюється не наказами про призначення, а вироками у резонансних справах.
