У Тернополі не один тиждень на очах у всього міста відбувається протистояння між забудовником території ПК БЕРЕЗІЛЬ і мешканцями мікрорайону. Тернополян вочевидь вистачає лише на те, щоби ставити лайки тоді, коли “шмарката пацанва” тероризує мешканців мікрорайону Дружба. Чому ця проблема стосується лише мешканців прилеглих до Березіля будинків (переважно пенсіонерів)??? Люди беззбройні, безпорадні, бо поліція нічим не може та не хоче допомогти. Поліція зайнята ручканням і перешіптуванням із “представниками” забудовника. “Березіль” – це проблема загальноміська і загальнообласна, тернополяни є співвласниками цього комунального концертного залу і його території вже тільки на тому праві, що ми мешканці міста, члени громади, і на наші податки даний заклад утримується. То чому ж нас вистачає тільки на тупе спостереження й абсолютно принизливе співчування? Невже ми ті, хто були на Майдані, хто стояв під кулями, хто був в АТО, хто волонтерив ? Як це все сумно! Безнадійно! Ми втратимо місто, якщо будемо отак споглядати (по-українськи: зі слізьми, з хитанням головою, тяжкими зітханнями…). А все почалося з того, що міський голова безкарно кожного разу звозить тітушок в міську раду на кожну чергову сесію. Ці молодики-заробітчани відверто сміються поліції в обличчя, показують гидотні жести в спину міським і обласним поліційним начальникам. І все це відбувається на наших смутних і заплаканих очах. А приводів для сліз буде тепер більше, тому що кожна незаконна забудова у кожному нашому дворі буде супроводжуватися погрозами, бійками й страхом, якщо ви не відважитеся протистояти беззаконності… Бійтеся, шановні друзі, скоро тітушки будуть у вашому районі, ви цього заслуговуєте…!
Автор: Ніна Мігдєєва