“ТИ – МЕНІ, Я – ТОБІ” НА ЛИСТОПАДОВІЙ У ТЕРНОПОЛІ

Насамперед конкретизую заголовок :”Ти – мені заплати, я – тобі проголосую” на Листопадовій”…Беру на себе відповідальність ствердити, що саме за таким принципом (не завжди, але у численних випадках) “працюють” (не всі, але значна частина) депутатів Тернопільської міської ради…І, судячи з усього, це, хоча й неприємна, але – правда…
“Судячи з чого?”, – цілком логічно запитає будь-хто з тернополян. А судячи з конкретних фактів… Тернопіль – невелике місто. Інформація у ньому поширюється швидко і глобально. І ті люди, які справді цікавляться суспільно-політичним життям, добре знають : чутки про “небезплатність” голосування сесіями деяких питань – досягли апогею і…давно перейшли у категорію доконаної упевненості…
Говорив з багатьма підприємцями, керівниками фірм, і вони, обурюючись, “прямим текстом” розповідали, як їх по два, три, чотири рази “катають” на сесіях. Причому – без жодних логічних обгрунтувань…
Маю не юридичне (бо – не слідчий, і не суддя), а радше – право певного досвіду (був депутатом двох скликань), щоб порівнювати. Так от, у попередні роки міськрада теж “рубала” окремі проекти рішень. Але цьому сесійному запереченню, як правило, передувала серйозна, часом – вельми тривала, аргументовано-конкретна дискусія. На кшталт – “це рішення приймати не можна тому, що воно зашкодить місту і людям…” І обов’язково перераховувалось – чим саме зашкодить. Депутати сперечались, сварились (мало не бились…), зважували і часом справді відмовляли, демонструючи відсутність необхідних “позитивних” голосів. І це – нормально…
А що часом відбувається зараз? Щоб не керуватись лише розповідями, про які вже згадував, спеціально відвідав чергову сесію міськради 16-го березня. І отримав ще один реальний приклад.
До трибуни вийшла жінка-підприємець, яка є власником будівлі. За законом влада зобов’язана(!) передати їй в оренду земельну ділянку, на якій ця будівля стоїть. Зокрема, і для того, щоб господиня приміщення почала сплачувати до бюджету гроші за користування землею. Здавалося б – які проблеми? Але проблема є…Вже вдруге ця жінка звертається до сесії зі своїм законним проханням, 16-го березня змушена була особисто апелювати до депутатів, і…вже вдруге, без жодних заперечень, її питання (вибачте за слово -“тупо”) не “проходить”…
Чи маю право зробити висновок, що депутатів у цій ситуації зовсім не цікавлять “земельні” гроші до бюджету, а цікавлять…гроші до своєї кишені? Та цей висновок сам собою напрошується…Пам’ятаєте, як покійний регіонал-нардеп Чечетов сигналізував у Верховній Раді помахом руки, подаючи команду “своїм” – тиснути “за”, чи “проти”? У Тернопільській міській раді сигналізують у інший спосіб – завчасно відмічають “своїм” біля певних пунктів порядку денного “+” і “-“. Це означає : поповнив партійну касу бізнесмен – “плюс”, відмовився – значить,”гуляй, Вася…” 
Скажу більше : підприємницькі кола Тернополя свідчать, що принаймні двоє з трьох, тепер вже колишніх, депутатів-свободівців теж активно діяли за схемою “порішаєм за бабки…” І не чекали, допоки “гора прийде до Магомета”, а натомість – були ініціаторами “процесу”…
Завершуючи, скажу одне : свідомо не називаю нині (хоча, добре знаю) конкретних підприємців і підприємства, які вже потрапили під депутатський “прес”. Бо треба прискіпливіше дослідити цю “практику” і, вже абсолютно обгрунтовано, оприлюднити продовження історії. З конкретними прізвищами і…(чому б і ні?) “ціною питання”.
Отже, як то мовиться, далі буде…