Громадський інформаційний портал
Рух «Чесно» ще в червні писав про декларації депутатів міської ради Тернополя. Під «атаку» потрапив Петро Ландяк за свої доходи. Наскільки там є підстави «придиратись» до нього мене цікавить мало. Мене зацікавила інша ситуація.
В топ 5 найбагатших потрапила 
депутат міської ради Бабюк Марія Петрівна. Тут мені стало цікаво. Власник декількох супермаркетів та директор КОМУНАЛЬНОГО коледжу. Навіть якщо і цифри в них відрізняються, факт попадання в топ 5 Марії Петрівни я вважаю досить дивним.
Оскільки в якійсь мірі дотичний до роботи цих двох людей, тому можу зробити і свої висновки.
З Петром Ландяком тут все зрозуміло – свої продуктові магазини. А от роботу Бабюк я міг оцінити як студент ще тоді існуючого Галицького інституту ім. В’ячеслава Чорновола.
Ще тоді студентом я розумів, що заклад справді дивний у своїй роботі. Хоча мало знав про те, що це таке «комунальний» і принципи роботи таких навчальних закладів.
Перше, що можна сказати як про інститут тоді, так і про коледж сьогодні – це те, що багато навчальних місць в закладі є броньованими для дітей місцевих державних та міських чиновників. Такий принцип зберігається там і до сьогодні.
Якщо переглянути інфографіку на сайті «Чесно», можна зрозуміти наступну річ: Бабюк більше коштів зберігає на рахунках в банку, ніж підприємець і власник мережі супермаркетів.
Остання електронна декларація справді показує той факт, що державні «слуги» люблять зберігати кошти на рахунках або вдома. Зрозуміло, що в кого є бізнес, йому доводиться вкладатись і чистого «кешу» на руках мало, бо гроші «працюють».
Але, як бачимо, можна непогано заробляти, будучи директором комунального підприємства. Нагадаю Марія Петрівна директор коледжу ще з 1995 року. А от те, що така посада допомагає в політиці – річ зрозуміла.
Чи коледж не доцільно називати підприємством? Дивлюсь на сайт руху «Чесно» і міркую. Хотів розказати про «болгарський скандал» (я тоді ще був студентом інституту), але інформація видалена. Інтернет-видання, котрі писали про це «не так, як потрібно» повидаляли статті, зокрема сайт «Реально». Цей скандал, закриття інституту – дивні і цікаві події, котрі відбувалися під час роботи Марії Петрівни.
Проте до сьогодні залишається стаття, де детально описують наскільки цинічно і байдуже на думку громади будувалася церква на території 3 корпусу Галицького коледжу. Саме в 2015 році ця церква стаєособливимдосягненням в звіті роботи депутата Бабюк.
За словами студентів, до певного розголосу в мережі інтернет, усіх змушували здавати на свічки та інші речі для цієї церкви, не кажучи вже про примусове її відвідування.
От як посада директора може допомогти в політичній діяльності. Ще тоді коли я вчився, студенти і викладачі в палатках стояли і агітували за одну пані.
Зараз у будь-яких міських заходах обов’язково бере участь коледж, але інколи з дивним підходом до справи. Не в той час коли це робить місто загалом, а окремо. Обов`язково під «приціли» телекамер та з директором у центрі подій.
Тепер, коли при нарахуванні стипендій буде враховуватись фактор «зайнятість в житті навчального закладу», студенти стануть ще більшими заручниками політичних амбіції їхніх наставників.
Хоча можна було б цього всього не писати, а навести один простий приклад того, наскільки цінують студентів в Галицькому коледжі.
Коли заклад мають відвідати гості, його чипурять! По закінченні все прибирають. Отже, не студент є основною цінністю закладу, хоч як в державі нею має бути громадянин, так в закладі навчальному – студент.
Дивно коли «Свобода» бореться з комуністичною ідеологією, котра засіла в пам’ятниках, і так не помічає цю совкому ідеологію в діяльності живих людей.
Особливим досягненням Марія Петрівна вносить в свою агітацію, як кандидат в депутати, притягнення до кримінальної відповідальності як активіст Тернопільського Євромайдану.
В чому досягнення такої активної позиції на майдані, якщо сьогодні студенти бояться розказувати про проблеми коледжу! Для кого і для чого тоді була ця активність?
Зразу згадується Павло Федик. Його ще в часи Януковича «заплювали» в Тернополі за те, що використовував студентів. Але він поганий, бо був у «Партії регіонів».
Дивний збіг обставин, але партія «Свобода» мала найбільші рейтинги в часи розквіту «Партії регіонів».
Про це на своїй сторінці в Facebook написав тернополянин Петро Заставецький.
