Громадський інформаційний портал
Провокації щодо громадян і держави, корупційні зв’язки, ухилення від закону та мобілізації та дискредитація CБУ – все це, і не лише, стосується “бучацького активіста”.
Роман Довбенко — це не герой і не “активіст”, а продукт корупційної системи, яка прикриває його злочини. Його діяльність — це виклик закону, суспільній моралі та справедливості.
На відео зображений Роман Довбенко, затриманий правоохоронцями на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, при здійсненні фільмування розміщення блокпостів, військових та спецтехніки. Він знаходиться в поліцейському автомобілі, в кайданках, плаче, пускає слюні та демонструє інші емоції, вибачається, співає гімн ... Згодом подався у “біга”.
У 2024 році він на своїй сторінці у Facebook відкрито висміює працівників СБУ, публікуючи фотографії та відео їхньої оперативної діяльності, називаючи їхні прізвища, звертаючи увагу на оперативні автомобілі та “викриваючи” їхні номерні знаки!
Чому він залишається на волі, тоді як інші вже давно опинилися за ґратами через звичайні вподобання чи публікації в соцмережах?
Це питання варто адресувати саме спецслужбам, адже йдеться про їхню професійну гідність. Вони неодноразово ставали об’єктом публічних образ, коли їх називали “лохами” та “недоСБУ”, а також отримували вітання з “днем презерватива” (скріншот цього під текстом). Можливо, у них є спільні рольові ігри або проекти? На даний момент нам це невідомо.
Протягом багатьох років ми висвітлюємо протиправну, провокативну та незаконну діяльність Довбенка, але правоохоронні органи цього не помічають. Чому так відбувається? Ось чому…
Роман Довбенко — людина, яка робила і робить провокації, переслідування та створення конфліктів своєю “професією”. Його основне “досягнення” як “активіста” — перетворювати будь-яку ситуацію на джерело вигоди для себе, хизуючись своєю “недосяжністю”.
Від продажу жіночої білизни до “впливової” фігури
Свого часу Довбенко займався торгівлею жіночою спідньою білизною, трусами та колготками. Зараз він самовпевнено вважає, що “досяг неймовірних висот” у своїй діяльності. Але його успіх — це не результат чесної праці, а наслідок корупційних зв’язків, маніпуляцій та злочинної діяльності.
Покровителі, безкарність та порушення закону. На різних етапах свого “життя” Довбенко тісно співпрацює з:
- Юрієм Делявським — колишнім даїшником та хабарником, який організував незаконну вирубку деревини в Бучачі та її контрабанду за кордон. Делявський залучив Довбенка до цієї схеми, забезпечивши йому додаткове джерело доходів.
- Петром Гадзом — впливовим аграрієм, який спільно зі своїм зятем, ексміліціонером Казимиром Попелем, вирішує всі фінансові та конфліктні питання Довбенка, забезпечуючи йому фінансову стабільність та прикриття. Гадз також фінансує у Тернополі «чесних» журналістів та медіаресурси, які публікують позитивні матеріали про Довбенка, піднімаючи його рейтинг як ” активіста”.
- Народним депутатом Миколою Люшняком — Люшняк активно використовує Довбенка для залякування селищних голів та захоплення земель. Завдяки цьому союзу, Довбенко отримав додатковий вплив у регіоні.
- Андрієм Пасічником — суддею Монастириського районного суду, який постійно “відмазує” Довбенка в Бучацькому та Монастириському судах. Пасічник також забезпечує Довбенка послугами своїх довірених адвокатів, які допомагають уникати відповідальності.
Зв’язки з корупціонерами та незаконні схеми
Десятки протоколів та штрафів: за порушення правил дорожнього руху на Довбенка складено численні протоколи, але реальних наслідків для нього немає. Він регулярно їздить п’яним, без номерів, що стає можливим завдяки підтримці місцевих правоохоронців.
Ухилення від мобілізації: особа уникає призову до Збройних Сил України, хизуючись цим і називаючи інших “дурнями”. Територіальний центр комплектування не вживає жодних заходів щодо нього, що викликає обурення серед громадян. Доведено, що через зазначених суддів він фіктивно розлучився з дружиною, а суд залишив доньку на виховання Роману, який продовжує публікувати сімейні фото з дружиною та донькою. Мати дитини жива і не позбавлена батьківських прав, бере активну участь у вихованні дитини, тому Роман Довбенко підлягає мобілізації. Однак, можливо, такі “воїни” потрібні керівництву обласної поліції?
Маніпуляція правоохоронцями: його покровителями є начальник поліції області Олександр Зюбаненко (активіст “перейшов у спадок” від Олександра Богомола) та син московського священника прокурор Олександр Божко, які “закривають очі” на його порушення та не тільки..
Поліцейський стукач, вічний “потерпілий” та “борець за справедливість”
Довбенко є банальним поліцейським стукачем, який своєю “діяльністю“ користується підтримкою всієї нікчемної Бучацької поліції.
Його улюбленою фішкою є те, що він позиціює себе як “Бучацького борця за справедливість”, стверджуючи, що всі навколо хочуть йому нашкодити. Будь-який конфлікт із Довбенком автоматично закінчується тим, що його оголошують “потерпілим”, а прокуратура традиційно висуває звинувачення його опонентам за “побиття активіста”. Цей сценарій став типовою схемою для м.Бучач, де навіть найменші спроби протистояти Роману Довбенку закінчуються переслідуванням та покаранням незгодних.
Бучацький активіст за наявною інформацією має накладену систему отримання службової інформації від своїх інформаторів та кураторів у правоохоронних органах. Ця інформація згодом використовується ним вибірково – або для дискредитації неугодних осіб, або для створення позитивного іміджу “потрібних” посадовців. Така діяльність це показ витоку службової інформації та її використання в маніпулятивних цілях.
Контроль над громадською думкою
Довбенко називає інших активістів, які критикують його діяльність, “імпотентними “, натякаючи на їх неспроможність протистояти йому. Він переконаний, що лише він “гідний” високого звання активіста в м. Бучач та прилеглих районах. Свої “досягнення” він вбачає в тому, що зумів паплюжити інших, створюючи собі ілюзію переваги та уявної “недосяжності”.
Переслідування та приниження громадян
Десятки заяв громадян про його переслідування, погрози та протиправні дії були закриті місцевою поліцією. Сам Роман Довбенко переконаний у своїй “недоторканності”, користуючись корупційною підтримкою, щоб переслідувати, залякувати та принижувати інших.
Найбільш обурливо, що Довбенко відкрито заявляє про свої наміри стати міським головою Бучача на майбутніх місцевих виборах. У 2020 році він вже намагався здобути цю посаду. Кандидат на мерство запам’ятався тим, що 19 жовтня 2020 року зробив неправдивий дзвінок на лінію 102, стверджуючи, що в приміщенні Бучацького Подільського державного аграрно-технічного університету виготовляється агітаційна продукція на користь його суперника Віталія Фреяка. Прибувши на місце події з двома нарядами поліції, Роман Довбенко особисто проводив обшук та перевірку особистих речей працівників коледжу.
Найдивніше, що у нього в підписниках тисячі “свідомих” жінок і чоловіків, переважно з сіл Бучацької громади, які щиро вірять у нього. Хоча ця особа не представляє громадські інтереси та не бере участі в таких процесах, вони все ж підтримують його беззастережно. Їм навіть не вистачає розуму запитати себе: “Чому ця людина продовжує демонструвати своє безтурботне життя, завдаючи шкоди іншим?”
У своїх публікаціях у соціальних мережах Роман Довбенко регулярно використовує образливу лексику та зневажливі висловлювання на адресу працівників СБУ та прокуратури, намагаючись підвищити свій авторитет за рахунок приниження державних установ перед своїми підписниками. Він називає українську спецслужбу, багато співробітників якої загинули на війні, “лохами”,”нікчемами”, “недоСБУ” тощо, а районну прокуратуру перетворює на посміховисько.
Виникає питання: звідки у колишнього торгівця жіночою спідньою білизною взялися такі необмежені повноваження?
